Хрестоматія кохання І
I-I
Кохання як життя, дається тільки раз,
Можливо це душа, прив’язана до тіла,
Зречетеся кохання – загубите і тіло.
I-II
Хто не кохав, тому закриті двері раю,
Зречеться при житті - йому нема довіри,
Не вистраждав – не взнає співчуття.
І-ІІІ
Життя між берегів, кохання і розлуки,
Не буде вічно в морі бовтатись людина,
На берег викине, або затоне з часом.
І-ІV
Не жертвою життя цінується людини,
А вірність’ю її, від альфи до омеги,
Бо все минає миттю, наче перший сніг.
I-V
Не тілом, а душею вічно житиме людина,
В душі народжене кохання не зітліє,
А більше цінного немає в цьому світі.
I-VI
Любити ближнього можливо час від часу,
Хто покохав по справжньому - то назавжди,
Любіть усіх, а вірність бережіть в коханні.
I-VII
Кохання в кожного у серці як зернятко,
Чи збережеш його для себе і воно загине,
Чи вознесешся з іншою трояндою до неба.
I-VIII
Кохання не буває поміж двох стільців,
Не сподівайтеся, що всидіти можливо,
Є вірогідність зрештою, упасти на підлогу.
ІХ
Кохання – наче, як троянда вередлива,
Не з кожним поряд може колка вжитись,
Не кожному запахне ніжним ароматом.
Х
Щасливий той, хто вже пізнав кохання,
І навіть вже которий запитав: «Навіщо?»
Можливо відповідь - наприкінці життя.
